Головна » Статті » Мои статьи
„Психологічні аспекти розвитку творчих здібностей учнів”

„Психологічні аспекти розвитку творчих здібностей учнів”
Чебан Катерина Олександрівна,
практичний психолог ПС УО,
м. Краматорськ
Сучасне суспільство пред'являє до людини усе більш високі вимоги. В умовах зростання соціальної конкуренції молодій людині необхідно уміти творчо застосовувати ті знання і навички, які вона має; уміти перетворити діяльність так, щоб зробити її як можна ефективнішою. Для того, щоб бути затребуваним в сучасному суспільстві, потрібно вносити в нього нове своєю діяльністю, тобто бути " незамінним". А для цього діяльність повинна носити творчий характер.
Наш час - цей час змін. Суспільству потрібні люди, здатні приймати нестандартні рішення, що уміють творчо мислити.
Учені по-різному визначають творчість. На думку відомих американських психологів Дороті Сіск та Сандри Кейплан творчість це:
- соціальне явище, пов'язане з перетворенням світу;
- процес, спрямований на відкриття світу і самого себе.
- перетворююча діяльність, в результаті якої створюється нове і одночасно цінне; ключове слово - новизна.
Творчість не дар природи, а набута властивість через трудову діяльність.
Саме перетворююча діяльність, включення в неї і є необхідною умовою розвитку здатності до творчості.
Ученими доведено, що будь-який учень здатний до творчої діяльності, тому учителеві необхідно уміти організувати таку діяльність, яка спонукала б кожного школяра до розкриття своєї креативності(творчих здібностей).
Основна мета освіти сьогодні - створення адаптивного довкілля для розвитку природовідповідних якостей особистості.
Рівні розвитку творчості :
 I - рівень освоєння технології;
 II - рівень пошуку ідей;
 III - рівень самостійної діяльності.
Дуже важливий з цих рівнів - рівень освоєння технології, на якому учитель демонструє технологію створення продуктів творчості. Дуже важливо на цьому етапі викликати у дитини позитивні емоції і закріпити позитивну мотивацію на здійснення творчої діяльності.
Роль учителя на різних рівнях різна і міра його участі різна. На першому рівні дуже важлива похвала і максимальна допомога учителя. На наступному рівні - важливо допомогти учневі в пошуках ідей, показати які є варіанти створення продуктів творчості. Допомога учителя - мінімальна. Третій рівень, рівень самостійної діяльності, характеризується відсутністю допомоги з боку учителя. Якщо ж учитель спробує внести свої корективи на цьому рівні - виникне негативна реакція з боку учня.
Знання того на якому рівні знаходиться кожен з учнів допомагає учителеві регулювати процес розвитку творчих здібностей.
Умови для успішного розвитку творчих здібностей :
1. Ранній фізичний та інтелектуальний розвиток дітей.
2. Створення обстановки, що визначає розвиток дитини.
3.Самостійне рішення дитиною завдань, що вимагають максимальної напруги, коли дитина добирається до межі своїх можливостей.
4. Надання дитині свободу у виборі діяльності, чергуванні справ.
5. Доброзичлива допомога(а не підказка) дорослих.
6. Комфортна психологічна обстановка, заохочення дорослими прагнення дитини до творчості.
Але створення сприятливих умов недостатньо для виховання дитини з високорозвиненими творчими здібностями. Потрібна посилена цілеспрямована робота по розвитку творчого потенціалу у дітей.
Виділимо умови стимуляції саморозвитку(пізнавальній потребі), як основи розвитку його здібностей :
- створення у дитини високої самооцінки, упевненості у своїх силах;
- створення відповідного психологічного клімату на уроках(і в сім'ї) : доброзичливого відношення до учнів, радісного відношення до пізнання, позитивних емоцій;
- дотримання принципу "права на помилку";
- облік результатів індивідуальної творчої діяльності(у кожного учня свій " портфель" досягнень). Учні ведуть щоденник власних творчих досягнень;
- перехід до обліку динаміки успіхів кожного школяра, тобто порівняння нових успіхів учня з минулими успіхами того ж учня, а не порівняння один з одним;
- оптимальне поєднання фронтальних, групових, індивідуальних форм роботи, як в урочній так і в позаурочній діяльності;
- пізнання явищ і законів природи і суспільства на рівні сутностей.
Допомога дорослих полягає в тому, щоб навчити дитину творити.
Педагогічне спілкування має бути емоційне комфортним і особово розвиваючим. Професіоналізм спілкування учителя полягає в тому, щоб здолати природні труднощі спілкування із-за відмінностей в рівні підготовки, здатності допомагати учням набути упевненості в спілкуванні в якості повноправних партнерів учителя. Для педагога важливо пам'ятати, що оптимальне спілкування - не уміння тримати дисципліну, а обмін з учнем духовними цінностями. Спільна мова з учнями - це мова довіри.
Принципи, на які повинен орієнтуватися педагог для того, щоб розвивати творчі здібності учнів :
1. Принцип " користувача".
Учитель повинен користуватися сучасними педагогічними розвиваючими технологіями, орієнтованими на розвиток здатності учня бути суб'єктом освітньої діяльності як процесу свого розвитку в цілому : і тілесного, і емоційного, і інтелектуального, і особового, і духовно-морального.
2. Принцип "прийняття іншого".
Згідно з цим принципом учитель повинен спочатку приймати учня як індивідуальність, що має право бути особою зі своїми, особливостями, що вже склалися.
3. Принцип "проектування і реалізації" освітнього середовища, сприяючого розкриттю творчих здібностей учнів.
4. Принцип "самоусвідомленої позиції", тобто уміння встати в позицію рефлексивну (самоусвідомлювану) по відношенню до того, чому учити, як учити і навіщо учити.
5. Принцип " співпраці".
Обов'язкові умови проведення уроку, спрямованого на розвиток творчих здібностей учнів, можна сформулювати таким чином.
1. Учитель повинен приймати усі відповіді і реакції дітей(усні і письмові відповіді; відповіді, що мають літературну і нелітературну форму; відповіді в графічній і пластичній формі, у формі поведінки і реакції на іншу людину).
2. Необхідно забезпечити незалежність вибору і ухвалення рішень такими, що вчаться для того, щоб вони могли самостійно контролювати власне просування.
3. Кожною ідеєю учня учитель повинен захоплюватися.
4. Помилка учня повинна використовуватися як можливість нового, несподіваного погляду на щось звичне.
5. Неодмінною умовою проведення уроку є позитивна підтримка особистості кожної дитини.
6. Під час уроку(зайняття) виключається критика особистості та діяльності дітей.
7. Слід ширше використовувати в учбовій діяльності повсякденний досвід дітей.
Основне завдання такого уроку - допомогти розкрити власні можливості учня.

Висновки:
Таким чином, можна виділити наступні психологічні складові, що забезпечують розвиток творчих здібностей :
1. Природні завдатки перетворюються на здібності тільки в діяльності, творчі здібності не лише проявляються в діяльності, але і створюються діяльністю.
2. Розвиток здібностей відбувається тільки у тому випадку, якщо діяльність пов'язана з позитивними емоціями.
3.Важливою складовою є внутрішня мотивація вчення. Тільки на її основі можливий успішний розвиток здібностей, створення сприятливих можливостей для розвитку обдарованості.
4. Створення в колективі сприятливого психологічного клімату, що сприятливо позначається на гармонійному розвитку особистості учнів.
Необхідно пам’ятати, що „Здібності не просто проявляються в праці, вони формуються, розвиваються, розквітають в праці і гинуть у бездіяльності", що ми, дорослі, маємо бути для дитини і родючим грунтом, і живильною вологою, і теплим сонечком, що зігріває квітку дитячої душі. Саме тоді розкриються унікальні здібності, дані кожній дитині від народження.
Категорія: Мои статьи | Додав: lirik (03.04.2012)
Переглядів: 1609 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: